Чат

Скала-Подільська - селище міського типу, засноване у 1210 році, проживає 4700 чоловік, день міста 28 березня.
Мальовниче містечко в Борщівському районі Тернопільської області, в 40 км. від
Кам‘янця.
Раніше називалося Скала, або Скала над Збручем. Відоме з І половини ХІУ ст. Вже тоді тут був оборонний дерев‘яно- земляний замок, дуже понищений татарами. Князі Коріатовичі, які правили Поділлям з 1331 р.,
відбудували замок в 60-70-х рр. ХІУ ст. У 1395 р. Вітольд Великий, князь литовський, відібрав у Федора Коріатовича ряд міст, в тому числі і Скалу. Після його смерті місто належало польському королівству, а замок у 1515 р. король віддав у прижиттєву власність Кам‘янецькому старості Станіславу Лянцкоронському.
В той час частими були напади татар на подільські землі. У 1516 р., після одного з таких нападів, місто і замок були спалені дощенту. За кілька років почалися ремонт та перебудова фортеці. Швидкий розвиток артилерії зумовив зведення мурованого замку бастіонного типу. Роботи проводились з допомогою та за рахунок міщан, яких для цього на 2 роки звільнили від міського податку. Відбудований замок зміцнили мурами. Тут розмістився військовий загін. Замок був охоронцем і символом міста, навіть на міській печатці відти польський гарнізон. Особливих руйнувань замок зазнав в 1657 р., коли ним володів трансільванський князь Д‘єрдь ІІ Ракоці. Люстрація 1665 р. повідомляє, що “замок, вимурований на скалі і обведений навколо муром, прийшов в цілковите запустіння”. Після захоплення 1672 р. турками Поділля замок вже не відбудовувався.
В середині 18 ст. староста Скали Адам Тарло проводить ремонт оборонних мурів та вежі. В середині фортеці реставровано пишний палац з великими підвалами. Але у літописі за 1765 р. є згадка, що “ ...через кілька років після закінчення реставрації палац спалено вогнем блискавки і зараз він стоїть пустий, а особливо знищено бічні прибудови.”
Зараз над Збручем збереглись башта, оборонні стіни, що сходяться на краю виступу під гострим кутом (тут, мабуть, теж була башта),4-ярусна порохова вежа (у основи вона прямокутна, а на висоті
першого ярусу зовнішня її частина заокруглюється), а також рештки палацу з чудовим кам‘яним орнаментом навколо вікон та дверей.
Місцеві жителі залюбки розбирають залишки замку собі на огорожі. Один найвигадливіший навіть збудував
чудовний басейн для гусей і обклав його камінням з замку. Саме на цей басейн будуть змушені дивитись наші діти, якщо місцеві зодчі не вгамуються. Внутрішня територія замку поросла травою. Поверхня горбкувата - це сліди австрійських окопів з І світової. А ось біля західної та північної стін можна побачити глибокі ями - це вже сучасні “золотошукачі” довершують руйнацію замку.
Житель Скали Олесь Степовий 1930 р. писав, що з порохової вежі були, за переказами, підземні ходи на всі боки. Крім того, стверджує, що польський письменник Крашевський в повісті “Болєщице” згадує про місцевий замок в подіях ХІІ ст.
На увагу туристів заслуговує в Скалі-Подільській і костьол, збудований 1719 р. Цей храм Г. Логвин назвав “останнім відлунням готики на Україні”. Зараз костьол відновлює свою роботу, його відремонтували, навколо спорудили високу кам”яну огорожу. Якійсь час навіть працював годинник на дзвіниці. Між костьолом та замком, на пагорбі - велика церква. Нижче неї – криничка, за переказами, одна з найстаріших на Поділлі. Місцеві жителі називають її “Королівкою”. Ця криниця лежала на “чорному шляху” - з Львова до Кам”янця, яким гнали татари полонених в ясир. Є легенда, що цим шляхом проходив князь Данило зі свитою – платити гарач хану, і тут його захопила зима. Слуги князя викопали криницю, з якої і брали воду. Саме тому її і називають “Королівською”, “Королівкою”.
В Скалі-Подільський також є парк, пам‘ятка природи республіканського значення, дуже зараз запущений. На його території містяться корпуси лікарні. Один з них – стилізований під середньовічний замок – гарний зразок сецесії.
Справжнє диво природи - 500-літня гігантська липа, є в містечку також дуб - її ровесник. Пам‘ятка природи - липова алея вздовж дороги на Борщів. Вік дерев - 200 років. Олесь Степовий писав також про липу, під якою Михайло Грушевський освідчився своїй першій жінці Марії з Вояківських. Шлюб їх відбувся в Скалі в
травні 1896 р.
Є в містечку також руїни нео-готицького костьолу (недалеко від пам‘ятника - зенітки). Якщо пройти тією дорогою трохи далі, потрапите на старе кладовище з капличкою в стилі ампір.

Інформацію взято із:mycastles.narod.ru

Фотоальбом Скали-Подільської знаходиться тут
Розділ на форумі тут.