Чат

Храм облаштований в скельній печері на стрімкому лівому березі р. Серет. Час заснування невідомий, припускають період раннього християнства.

Ймовірно, використовувався в якості поганського капища, звідси назва печери – Язичеська. На стінах і стелі храму дотепер можна роздивитися залишки поганських знаків.

Печера має розміри 9,4х4,8 м. Вхід у вигляді широкого прорізу влаштовано вглибині, між кам'яними брилами. Праворуч перед входом є природного походження скельний навіс великого виносу, що підтримується трьома опорами з необробленого каменю у вигляді стовпів, поставлених наприкінці XІХ ст. замість первісних. Така конструкція утворила подобу галереї перед входом. У стінах печери невеликі ніші культового призначення. Вузький коридор (65 см) у товщі скелі веде з печери на невелику терасу, що нависає над прірвою.


Вівтар храму влаштовано біля стіни, рельєф каменю котрої нагадував святий лик. Пізніше монахи навели по рельєфним лініям образ, і так з'явилася чи не єдина в світі ікона „Ісус із закритими очима”. За переказами, ікона зображує момент, коли Ісус закрив очі, бо не міг бачити неподобств, що творили люди, але все ж простив їм гріхи їхні. За повір'ям, на цьому місці відпускаються найтяжчі гріхи.


На території пам'ятки, поблизу печери стоїть на трьох кам'яних підставках камінь-велет. Призначення й походження каменю достеменно невідоме, припускають, що він міг використовуватися як жертовник. На камені видовбаний невеликий жолоб (йому приписують функцію кровостоку) та хрестоподібне заглиблення.

Етнобанк